25 лютого 2021 року - 150 років від дня народження Лесі Українки

 

Надія

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Народилася Лариса Косач, саме таким є справжнє ім’я Лесі Українки, 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Батько її – Петро Косач, був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовувалися мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Хвороба спричинила до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Побувавши 1891-го року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською.

За свої погляди і творчість поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном Російської імперії - Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Але хвороба прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.

Конкурс віршів до 150-річчя Лесі Українки від учнів Чудейської гімназії

20 ЛЮТОГО - ДЕНЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

 18-20 лютого 2021 року минають сьомі роковини кривавих подій Революції Гідності – розстрілу силовиками  мирних протестувальників на Майдані Незалежності та загибелі більше як ста чоловік, що увійшли в історію як Небесна Сотня. Україна вшановує пам'ять про цю подію як важливий етап новітнього українського державотворення.

Інформаційно-методичні матеріали 

до відзначення Дня  Небесної Сотні  

в  закладах  освіти  області   у 2021 році

 

У ці лютневі  дні Україна відзначає  сьомі роковини Небесної  Сотні… І хоча  офіційною датою вшанування пам’яті  героїв Небесної Сотні встановлено20 лютого,ми відзначаємо цю дату 18-20 лютого.  Девізом цьогорічного відзначення  є слова «Небесній Сотні.  Вдячні за свободу», а логотипом –  червоні, як пролита за свободу кров,  гвоздики на чорному тлі – символі вічного смутку за втраченими життями невинно убієнних героїв. Одна із гвоздик, перев’язана  рідною для української ідентичності жовто-блакитною стрічкою, небесного кольору...

         Постановою Верховної Ради України 17 лютого  2021 року, прийнятою 295 голосами,  Революція Гідності визнана  державотворчою подією,«одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи».

         Події 18-20 лютого 2014 року змусили здригнутися не лише Україну, але й увесь світ. Вперше в історії  відродженої незалежної  української  державності  влада застосувала проти  власного народу зброю у такому масштабі. Особливістю  ситуації  було те, що це збройне насилля стало виявом відвертого  небажання влади почути свій народ, котрий втомився слухати  декларації  про реформи та «покращення життя уже сьогодні»  і вимагав  реальних кроків  на шляху  інтеграції України до європейської спільноти.

Це був цивілізаційний вибір  українського суспільства, яким  влада знехтувала.Через це протестні виступи, котрі розпочалися у листопаді 2013 року, назвали Євромайданом.

Наступні події показали, наскільки потужним є запит суспільства  на зміни  та  звільнення від тоталітарної спадщини, а  прагнення до європейського майбутнього  України є невіддільні від сутності української ідентичності. Адже слоган «Україна – це Європа!» – став  ключовим меседжем  Євромайдану владі.

         Небесна Сотня – це апофеоз Революції Гідності, її найвищий, фінальний і – на превеликий жаль – трагічний акорд.   Адже  герої  Небесної Сотні –   від  юного студента до сивого шкільного учителя,  – представляли всю Україну. Від Донбасу до Закарпаття, від Чернігова до  Криму. Є у цьому списку «вічно живих» і два представники Буковини – підприємці Василь Аксенін  та Олександр Щербанюк.За нашу з вами нинішню свободувони заплатили найвищу ціну –   власним життям.  

Вічна слава і вічна пам'ять героям!!!

         Говорячи про Революцію Гідності, ми мусимо згадати  про видатну, воістину  всесвітньо-історичну роль у ній молоді. Адже молодь – найдинамічніша частина суспільства, не обтяжена спадщиною тоталітаризму. А її авангард – студенти, як представники інтелектуальної еліти нації  – першими вийшли на протести  після відмови влади від курсу на європейську інтеграцію.  І саме розгін Євромайдану у ніч на 1 грудня 2013 року  та побиття студентів  обурив українське суспільство найбільше. Адже йшлося  про майбутнє нації – її дітей.Прагнення молоді до свободи, подвиг молодих людей – учасників Революції Гідності,  назавжди будуть для нас еталоном громадянськості і самопожертви  заради Вітчизни.  Вони надихатимуть своїм  прикладом наступні покоління  борців  за власну  свободу  і свободу своєї нації. 

          Важливо зазначити, що  події Революції Гідності розгорталися у стольному Києві,в якому  через тисячоліття золотом сяють  куполи Святої Софії,  а – якщо потрібно ! – молотом у кожне  українське серце вдарить набат Михайлівського Золотоверхого собору. І саме тут, у сакральному для українства  місці – Майдані Незалежності, котрий став епіцентром протистояння громадянського суспільства і антинародного режиму, була  тоді передова боротьби за Європу.

«Феномен українського Майдану» насправді є виявом об’єктивного ходу історії. Історії становлення  демократії  та боротьби за  утвердження  її інституцій, а в ширшому сенсі  розгалуженої  мережі структур громадянського  суспільства. Воно народилося  і заявило про себе у ході Помаранчевої революції  2004 року, а «гарячою зимою» 2013-2014 року  здало екзамен на «атестат зрілості».

         Як говориться у вищезазначеній заяві   українського парламенту, «трагічні події Революції Гідності, збройна агресія Російської Федерації, яка триває донині, тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей стались не в останню чергу внаслідок політики Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався Російською Федерацією і діяв всупереч національним інтересам України».

         Небесна Сотня змусила зупинитися нас усіх…  Сьогодні зрозуміло всім, що Революція Гідності дала  могутній імпульс  проникненню Свободи у всі пори українського суспільства, що нарешті скинуло із себе  світоглядні пута  комуністичної утопії і  цілеспрямовано  прямує до Свободи. Не дивлячись нінащо. Тому що СВОБОДУ НЕ ЗДОЛАТИ!

В.Федорак, методист ІППО ЧО.

Привітання з Днем святого Валентина від учнівського самоврядування 💌. Купідон роздає валентинки.

Робота шкільної преси.

 

Учнівське самоврядування до Дня святого Валентина

 

До Дня святого Валентина учнівське самоврядування підготували святкову скриньку для листівок. Всі бажаючі зможуть надіслати листівки-валентинки, з гарними побажаннями своїм друзям, скориставшись цією скринькою. 💞💌

Любіть один одного, поважайте, даруйте посмішки, тепло та добро сердець!

План Тижня предметів художньо-естетичного циклу

 

План

Тижня предметів художньо-естетичного циклу

у Чудейській гімназії

з 15 по 19 лютого 2021 року

«Барвистий світ мистецтва»

Основна мета тижня предметів художньо-естетичного циклу полягає у створенні зв’язку між внутрішнім світом учня та його оточенням: відкрити натхнення, познайомити з цікавими засобами мистецтва, поглибити знання про людей, які внесли неоціненний вклад у розвиток світового мистецтва, пробудити уяву та фантазію учнів, виховувати естетичний смак та патріотичні почуття.

Усі мистецтва, злившись разом,

Красу та Істину несуть.

Добро, Чарівність, Мир і Правда

Їх неодмінна вічна суть

15.02 - День художника

«Змалюю світ своїми кольорами»

 

Тематика заходів	Виконаві	Відповідальний
- Відкриття тижня предметів художньо-естетичного циклу «Барвистий світ мистецтва».Ознайомленн з планом на тиждень.  - Інформаійні перерви «ТОП-10 найвідоміших картин світу». 1.      - Вернісаж учнівських робіт «Чарівне перетворення кольорової кульки». 2.       3.     - Виставка-конкурс валентинок. 4.       5.     - Святкове дійство з нагоди Дня святого Валентина. Конкурс малюнків. 6.       7.     – Розпис стін шкільного коридору.	Учні 1-9 кл., учнівське самоврядування	Вчителі образотворчого мистецтва, педагог-організатор

 

16.02 - День дитячих захоплень

«Правдивість, природність, простота

- головні принципи краси»

 

Тематика заходів	Виконаві	Відповідальний
- Випуск шкільної стіннівки « Ми і мистецтво» 1.     - Репетиція та презентація танцю. 2.       3.     - Репортаж – опитування «Моє захоплення». 4.       5.     – Створення ляльки-мотанки, «Марцишорів». - Презентація учнівських захоплень.	Учні 1-9 кл., учнівське самоврядування	Керівники гуртків «Чарівний пензлик» та «Чобенашул», класні керівники.

 

 

 

 

17.02.- День музики

«Стань музикою, мить!»

Тематика заходів	Виконаві	Відповідальний
- Музикальний рейд «Співочі таланти школи»   - Тематична інформація «Його величність музика»   - Розгадування ребусів, кросвордів. - Урок музичного мистецтва  «Музичний парад з улюблених мультфільмів», «Вгадай мультфільм за піснею»	Учні 1-9 кл., учнівське самоврядування	Вчителі музичного мистецтва, педагог-організатор

 

 

 

 

18.02. - День учнівської творчості 

«Творимо дива своїми руками»

Тематика заходів	Виконаві	Відповідальний
- Виставка літератури «Народні ремесла» 1.     - Тематична інформація «Як бачити й любити все навколо» - Виставка декоративно-прикладних робіт «Світ дитячих захоплень» на тему «Весна йде-красу несе». - Мега розмальовка (банер) «Чудейська гімназія»	Учні 1-9 кл., учнівське самоврядування	Учнівське самоврядування, шкільний бібліотекар, педагог-організатор

 

 

 

 

19.02. - День театру і поезії

«Мистецтва істина свята : понад усе в нім – простота»

Тематика заходів	Виконаві	Відповідальний
- Тематична інформація «25 лютого – 150 років із дня народження Лесі Українки (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Косач-Квітка) (1871–1913), письменниці, перекладачки, однієї з центральних постатей національної культури». - Випуск стінівок «Струни творчості Лесі Українки». - Літературні читання «Вінок поезій Лесі Українки». - Конкурси читців творів на рідній мові, конкурс «Казкар» до Міжнародного Дня рідної мови( 21 лютого). - Підведення підсумків тижня предметів художньо-естетичного циклу. Оформлення матеріалів	Учні 1-9 кл., учнівське самоврядування	Вчителі української мови та літератури, вчителі румунської мови та літератури, педагог-організатор

Легенда про День святого Валентина

 Свято День святого Валентина або, як його ще називають День всіх закоханих, відзначається щорічно 14 лютого. У цей день прийнято дарувати один одному подарунки і писати валентинки - милі записки. Дізнайся, як з'явилася така традиція, і яка існує легенда про День святого Валентина.

Щороку 14 лютого закохані пари у всьому світі вітають один одного з Днем усіх закоханих, дарують подарунки і традиційні валентинки. Але як же з'явилася така чудова традиція - дарувати щирі почуття і яскраві серця?

Вважається, що День святого Валентина існує вже більше 16 століть і у цього свята є конкретний "винуватець" - християнський священик Валентин. Ця історія датується приблизно 269 роком, в той час Римською Імперією правив імператор Клавдій II.

Воююча римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів, і воєначальник був переконаний, що головний ворог його "наполеонівських" планів - шлюби, бо одружений легіонер про славу імперії думає набагато менше, ніж про те, як сім'ю прогодувати. І, щоб зберегти в своїх солдатах військовий дух, імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися.

Але закохуватися від цього солдати менше не стали. І до їх щастя знайшлася людина, яка, не лякаючись імператорського гніву, стала таємно вінчати легіонерів з їх коханими. Ним був священик на ім'я Валентин з римського міста Терні (Valentine of Terni). Мабуть, він був справжнім романтиком, оскільки його улюбленими розвагами було мирити посварених, допомагати писати любовні листи і дарувати квіти, від імені легіонерів.

Ясна річ, як тільки про це дізнався імператор, він вирішив цю "злочинну діяльність" припинити. Валентина засудили до страти. Трагедія ситуації була ще й у тому, що і сам Валентин був закоханий в дочку тюремника.

За день до страти священик написав дівчині прощального листа, де розповів про свою любов, і підписав його "Твій Валентин". Прочитано воно було вже після того, як його стратили.

Згодом, як християнський мученик, що постраждав за віру, Валентин був канонізований католицькою церквою. А в 496 році римський Папа Геласиус (Pope Gelasius I) оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

З 1969 року в результаті реформи богослужіння святий Валентин був вилучений з літургійного календаря католицької церкви (разом з іншими римськими святими, відомості про життя яких суперечливі і недостовірні). Втім, і до 1969 року церква не схвалювала і не підтримувала традицій святкування цього дня.

Чи так це було чи інакше, але, по всій видимості, саме звідти повелося писати в День святого Валентина любовні записки - "валентинки". А ще в це свято люблять влаштовувати весілля і вінчатися. Вважається, що це стане запорукою вічного кохання.